УКРАЇНСЬКИЙ СВІТ БРАЗИЛІЇ

Вираз «нашого цвіту по всьому світу» у повній мірі можна віднести до українців Бразилії – понад півмільйона жителів цієї сонячної країни мають українське коріння.
Потужними українськими товариствами у Бразилії є, зокрема, Товариство прихильників української культури в м. Курітіба та Українське товариство Бразилії SUBRAS, яке цього річ, у липні, відзначило 100-річчя свого заснування. Головним їх завдання було збереження національної ідентичності, насамперед мови. Результатом старань наших співвітчизників стало визнання української мови у 2021 р. офіційною мовою муніципалітету Прудентополіс, яке називають столицею української Бразилії. Адже 75 відсотків усього населення цього міста – етнічні українці, переважно вихідці з Тернопільщини.
Товариство прихильників української культури в м. Курітіба, документи якого зберігаються в Центральному державному архіві зарубіжної україніки (ф. 20), передусім популяризує українську культуру в Бразилії, організовує культурні заходи, тематичні вечори, присвячені історії, культурі, літературі України. Товариство займається також видавничою діяльністю. За сприяння цієї організації видається щомісячний інформаційний бюлетень «Хлібороб», де публікуються статті про головні політичні, економічні та культурні події в Україні, подається інформація про різні заходи, що проводяться українською громадою. Тут видаються португальською брошури про життя і творчий шлях Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, а також збірники віршів місцевої української поетеси Олени Колодій. За ініціативи прихильників Товариства створено Інститут тропічних рослин, який протягом тривалого часу культивує вирощування та первинну переробку трави мате – південноамериканського чаю.
У 1985 р. за ініціативи Світового конгресу вільних українців (нині СКУ) було створено Українсько-бразильську Центральну репрезентацію (УБЦР) як представницький орган різних українських організацій в Бразилії при Всесвітній організації українців. До складу УБЦР входять: Товариство прихильників української культури, Товариство «Соборність» (м. Сан Пауло) та Асоціація українсько-бразильської молоді.
Українці – народ працелюбний: вміє добре потрудитися і гарно відпочити. Гопак у тропіках «барвінківців» (фольклорна група «Барвінок») став легендарним, адже вже понад 90 років танцівники і танцівниці гастролюють світом, підтримуючи український народ своїми концертами та акціями солідарності з Україною, зокрема, і проти воєнної агресії рф щодо їх далекої і водночас близької Батьківщини.
У дописі використані документи ЦДАЗУ та інформація з відкритих джерел.

Протокол засідання Товариства прихильників української культури «Звіт з праці і діяльності Філії в 1956–1960 рр.». Куритиба, 1960 р.
ЦДАЗУ, ф. 20, оп. 1, спр. 2, арк. 172

Протокол засідання Товариства прихильників української культури «Звіт з праці і діяльності Філії в 1956–1960 рр.». Куритиба, 1960 р.
ЦДАЗУ, ф. 20, оп. 1, спр. 2, арк. 173

Титульна сторінка газети «Праця» – часопису церковного спрямування. Прудентополіс, березнь 1964 р.
ЦДАЗУ, бібл. ф., інв. № 2186-Д

Обкладинка журналу «Цвіркун» – органу василіанських студентів у Бразилії, липень 1966 р.
ЦДАЗУ, загл. бібл. ф., інв. № 3289

Титульна сторінка газети «Хлібороб» – часопису світського спрямування. Куритиба, вересень 1989 р.
ЦДАЗУ, бібл. ф., інв. № 3289-Д

Родина Олександра Гладчука, який 27 років тому приїхав до Бразилії, 1995 р.
ЦДАЗУ, загл. бібл. ф., інв. № 3032

Обкладинка журналу «Оs Imigrantes», серпень 2012 р.
ЦДАЗУ, загл. бібл. ф., інв. № 3032

Літературна сторінка, присвячена роковинам від дня народження Тараса Шевченка, 2017 р.
ЦДАЗУ, загл. бібл. ф., інв. № 3032

Кулінарна сторінка, присвячена борщу (“буряковому супу”), 2017 р.
ЦДАЗУ, загл. бібл. ф., інв. № 3032

Обкладинка брошури, присвяченої ХХІУ Фестивалю національного українського танцю в Бразилії, 2017 р.
ЦДАЗУ, загл. бібл. ф., інв. № 3527

Спільна українсько-бразильська фольклорна група «Веселка» – учасники ХХІУ Фестивалю національного українського танцю, 2017 р.
ЦДАЗУ, загл. бібл. ф., інв. № 3527