![]() |
Документальна онлайн виставка
«Поетка з живою душею»
(Пам’яті Ганни Черінь)
19 липня 2016 року відійшла у вічність українська письменниця, поетеса, громадська діячка Ганна Черінь. З перших років існування Центрального державного архіву зарубіжної україніки вона була його добрим другом: упродовж 2009–2015 рр. нею було передано до архіву комплекси документів, які розкривають життєвий шлях і громадську діяльність письменниці, а найголовніше – висвітлюють всі напрями її творчості. Ці документи стали основою виставки «Поетка з живою душею», підготовленої архівом до першої річниці смерті Ганни Черінь.
Поряд з документами, які вже використовувалися у науковій, публіцистичній та виставковій діяльності ЦДАЗУ, на виставці представлені маловідомі широкому загалу документи, які архів отримав у складі останнього надходження і які на даному етапі проходять науково-технічне опрацювання.
Експоновані на виставці документи хронологічно охоплюють період з 1945 по 2012 рр. та становлять три розділи. Перший висвітлює життєвий шлях письменниці, знайомить із членами її родини за допомогою представлених автобіографії, диплому про здобуття вищої освіти та листування з батьками. Цю добірку гармонійно доповнюють фотографії Ганни Черінь у колі рідних.
Документи наступного розділу розкривають багатогранність творчості Ганни Черінь, утворюючи окремі підрозділи: «Поезія та проза Ганни Черінь», «Листування Ганни Черінь з діячами української діаспори», «Твори Ганни Черінь для дітей», «Музика у творчості Ганни Черінь». Серед документів – копія одного з перших прозових творів письменниці «Жінки нашого табору» (1945–1946 рр.), оригінал якого, як вона сама зазначала, не зберігся; публікація з інформацією про першу збірку віршів «Crescendo»; перелік віршів, присвячених Києву, опубліковані у різних збірках поетеси за період з 1949 р. по 2012 р.; вірші Карла Сандберґа у перекладі Ганни Черінь; листи Уласа Самчука, Яра Славутича, Олекси Воропая з оцінкою творчих досягнень письменниці тощо.
До останнього розділу увійшли листи, афіші, програми, фотографії, які висвітлюють внесок письменниці у розвиток громадського життя українців за кордоном, її участь у численних культурних заходах, зокрема літературних конкурсах, на яких її твори неодноразово здобували перемогу.
Розділ І
Родинне коло Ганни Черінь
Галина Іванівна Паньків (у дівоцтві Грибінська) – таким є справжнє ім’я та прізвище письменниці – народилася 29 квітня 1924 р. у Києві (за іншими даними – на Київщині). Писати вірші почала ще у школі, після закінчення якої вступила до філологічного факультету Київського університету, але війна стала на заваді навчанню. Під час війни молода поетеса опинилася у Німеччині, згодом кілька років перебувала у Ді-Пі таборі у м. Гайденау. Саме у цей нелегкий час і з’явився псевдонім «Ганна Черінь»:
«Часом люди мене запитують, чому то я вибрала таке непишне наймення, коли в нашій мові є такі барвисті слова, як “Лілея”, “Далечінь” або “Перемога” … Вибрала тому, що боялася, щоб ім’я не було задуже гарне в порівнянні з моїми віршами; і ще тому, що черінь – це питома частина стародавнього українського побуту, те місце, де печеться український пухкий хліб і де горить вогонь, символ тепла, снаги та змагання; і ще тому, що не звукове сполучення має це слово, дзвінке воно; і ще тому, нарешті, що я не люблю псевдонімів типу “Троянда” чи “Орхідея”».
Емігрувавши з маленькою донечкою Інною у 1950 р. до США, вже у 1953 р. Ганна Черінь закінчила лінгвістичний факультет Чиказького університету. Там же у 1966 р. набула фах бібліотекаря. З 1964 по1988 рр. працювала у відділі міжнародного обміну з країнами Східної Європи в бібліотеці Регенштайн Чиказького університету. З 1988 р. і до кінця життя мешкала у м. Порт-Шарлотт (Флорида, США).
Розділ IІ
Поезія та проза Ганни Черінь
Творчий діапазон Ганни Черінь вражає, адже вона – автор віршів, прозових творів малих форм, оповідань (серед них вагоме місце посідають гумористичні), подорожніх нарисів, репортажів, п’єс, творів для дітей, перекладів, статей та публікацій найрізноманітнішої спрямованості. В одній зі своїх останніх книг – поетичній збірці «Червона ружа» (2014) – Ганна Черінь написала: «За ввесь час видала 49 книжок – прози, лірики, гумору, дитячих книжок, тревелогів, крім того – 6 книжок про мою творчість і 46 музичних творів на мої слова».
Перша збірка віршів Ганни Черінь «Crescendo» вийшла 1949 р. у Німеччині. Потім був переїзд до США, роки матеріальної скрути, тож наступна книжка побачила світ тільки у 1960 р.: це була збірка для дітей «Братик і сестричка». Далі одна за одною почали виходити, переважно власним коштом, різні за жанрами книги: поетичні збірки – «Чорнозем» (1962), «Вагонетки» (1969), «Травневі мрії» (1970), «Небесні вірші» (1973), «Зелень моря» (1981), «Квіти добра і зла» (1991), «Держава» (1996), «Вибрана лірика» (2002), «Авангард» (2006), «Паралелі» (2009), «Проліски» (2009), «Меандри» (2012), «Червона ружа» (2014); збірки оповідань – «Українська кров» (1982), «Люстро мого життя» (1992); збірки гумористичних творів – «Хитра макітра» (1974), «Смійтесь зі мною!» та «Смійтесь зі мною знов» (1998), «Їх величність Граф Оман. Стрики-брики» (1999), «Святі корови» (2004); подорожні репортажі – «Їдьмо зі мною!» (1965), «Їдьмо зі мною знов!» (1990), «Мандри» (1994, того ж року ця збірка побачила світ у перекладі іспанською мовою), «Навколо світу» (1997), «Дев’яте чудо» (2005); збірник листів «Листи до Лицаря» (2012).
Найважливішим твором свого життя Ганна Черінь вважала роман у віршах «Слова», опублікований у 1980 р. у видавництві «Київ» (Канада) та перевиданий у 1991 р. в Україні. Над цим твором поетеса працювала понад 10 років. За її словами, це «широке полотно з життя України перед ІІ світовою війною й під час її, потім – Сибірські концтабори і втеча головного героя у вільний світ».
Доторкнулася невгамовна Ганна Черінь до такого цікавого та складного напряму в літературі, як переклад. Так, у 2002 р. побачила світ книга «Карл Сандберг. Поезії. Переклад з англійської Ганни Черінь».
Крім того, з-під її пера вийшли збірки літературних нарисів і рецензій «Калейдоскоп» (1996) та «Перо жар-птиці» (2000).
За життя Ганни Черінь її твори виходили в Аргентині, Канаді, Німеччині, США та Україні, а також публікувалися у закордонних українських періодичних виданнях, таких як «На чужині», «Земля» (Німеччина), «Мітла» (Аргентина), «Свобода», «Народна воля», «Наше життя», «Америка» (США), «Жіночий світ», «Нові дні», «Новий шлях» (Канада) та ін.
Листування Ганни Черінь з діячами української діаспори
Значну частину документів ЦДАЗУ, переданих письменницею, становить її листування з відомими українськими громадськими та культурними діячами, організаціями, видавництвами Аргентини, Австралії, Великої Британії, Канади, Нової Зеландії, Норвегії, Польщі, США, України, Франції.
Про своє листування Ганна Черінь писала: «Якщо подумати, то мої листи (листування «огромне!») являються і щоденником, і спогадами. Треба було б пройти крізь них і скласти щоденник, але чи знайду час?».
Твори Ганни Черінь для дітей
Не одне покоління дітей українських емігрантів різних країн світу виросло на віршах, оповіданнях та п’єсах Ганни Черінь. Серед підготовлених та виданих нею книг – «Листування. Оповідання для дітей» (1966), «Пригоди української книжки» (1972), «Щоденник школярки Мілочки» (1979), «У намальованому світі» (1980), «Листи до Святого Миколая» (1981), «Казки молодої бабусі» (1995), «Батько нашого народу» (1999), «Вуська. Казки» (2006) та інші.
«Дитячі вірші завжди були часткою моєї творчості, – писала Ганна Черінь. – Я почала писати їх іще дитиною, а як скінчили бавитися ляльками, то стала писати для дітей. Мені легко і приємно їх писати, бо я розумію дітей, ніколи не стараюся знизитися до так званої “дитячої” мови, а навпаки, вважаю, що діти дуже розумні і розуміють багато більше, ніж деякі дорослі люди, в тім числі й деякі дитячі письменники, про те думають».
Українська дитяча література збагатилася творами Ганни Черінь у тому числі і завдяки її особистим зустрічам та листуванню з маленькими українцями. Серед них були й учні української католицької школи при парафії Церкви Непорочного Зачаття (м. Детройт, США), листування з якими відтворює цікавий процес вивчення її творів підростаючим поколінням.
Музика у творчості Ганни Черінь
Чимало поезій Ганни Черінь покладено на музику українських композиторів. Так, у співавторстві з Василем Шутєм була написана оперета «Поїзд щастя» (1974). Завдяки співпраці Ганни Черінь та Ігоря Білогруда українська музична культура ХХ століття збагатилася кантатою «Сонце свободи» (1976). Серед інших композиторів, які писали музику на твори поетеси назвемо Алеся Карповіча, Григорія Китастого, Романа Придаткевича, Василя Безкоровайного, Осипа Залеського, Тараса Нагірняка, Юрія Біркового, Василя Дунця, Мирона Федоріва, Сергія Яременка.
Розділ IІI
Участь Ганни Черінь у громадському житті українців за кордоном
Громадянська позиція та прагнення допомогти далекій Батьківщині – спочатку на її шляху до незалежності, а згодом у роки становлення молодої вільної держави – проявилися в активній громадській діяльності Ганни Черінь. Вона була членом Об’єднання українських письменників «Слово», Об’єднання українських письменників літератури для дітей і молоді ім. Л. Глібова, Українського золотого хреста, Союзу українок Америки. Тривалий час письменниця обіймала посаду секретаря Українського бібліотекарського товариства Америки. Під час першого приїзду на Батьківщину письменницю обрали до Спілки письменників України, а у 2002 р. вона стала лауреатом премії «В ім’я добра» ім. Степана Олійника.
З 1988 р., оселившись у м. Порт-Шарлотт (Флорида, США), Ганна Черінь поринула у роботу Українського релігійного і культурного осередку ім. св. Андрія в Норт-Порті, в різні роки очолюючи відділ преси та культурно-освітній відділ. З її ініціативи в осередку проходили різноманітні заходи, приурочені до українських державних і релігійних свят, вшанування пам’яті видатних українських діячів, зустрічі з українцями, які мешкають в різних країнах та на різних континентах. Відбувалися в осередку і літературні вечори самої письменниці, а за її програмами і сценаріями проходили вистави та інсценізовані виступи.
Участь Ганни Черінь
у культурних заходах та літературних конкурсах
Ганна Черінь брала участь у різноманітних культурних заходах, зокрема, авторських вечорах, що відбувалися як з її власної ініціативи, так і за сприяння Українського золотого хреста, Союзу українок Америки, Українського літературно-мистецького клубу, Учительської громади м. Клівленд та інших організацій. Доволі часто творчі вечори та зустрічі письменниці з представниками українських громад організовувалися під час її численних подорожей країнами Європи та Азії, Північної та Південної Америки, Австралійським континентом.
Неодноразово Ганна Черінь ставала переможницею багатьох літературних конкурсів, організаторами яких виступали представники Світової федерації українських жіночих організацій, Союзу українок Америки тощо.