ДО 100-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ АКАДЕМІЇ (УГА) у ПОДЄБРАДАХ

     У період між двома світовими війнами українська політична еміграція, причетна до процесів українського державотворення 1917–1921 рр., поставила за мету зберегти себе як частину українського етносу та заявити про українців у світі. Одним із шляхів досягнення цієї мети стало заснування на чужині навчальних та наукових закладів. Роль і значення українських
еміграційних наукових та навчальних осередків у справі виборювання незалежної України сформулював голова Директорії УНР Симон Петлюра: «Наша боротьба не закінчилася відступом Уряду та Армії поза межі Батьківщини… Закон розподілу національних сил поклав на нас – тих, що живуть тепер на чужині, – певну пайку праці, яку тільки ми – і більше ніхто – й можемо виконати…».
    Саме наукова діяльність, зазначав Симон Петлюра, більш ніж будь-яка інша, здатна продемонструвати «нашу національну здібність до конструктивної праці і наявність за нами тих елементів державної творчості, що являються незаперечними доказами оправданности наших змагань в цьому напрямку». (Стаття «Перед широким світом». «Тризуб», Париж, ч. 1, 1925 р. ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 115, арк. 3–5).
    Найбільш сприятливими умовами для розвитку осередків української науки та культури у міжвоєнний період були у Чехословаччині. З ініціативи президента республіки, відомого вченого професора Т. Масарика у 1921 р. на урядовому рівні був розроблений план розбудови еміграції з колишньої
Російської імперії. Її завданням було зосередити наукові, культурні кола та молоді сили шкільництва і студентства емігрантів, забезпечити їх національний розвиток.
    Це дало українцям можливість заснувати низку суто національних вищих навчальних закладів та наукових товариств, зокрема Українську господарську академію у Подєбрадах. Завдяки цьому українські науковці та викладачі на чужині розвинули, а здебільшого й започаткували основні напрями сучасної україністики, ознайомили світ з українством і вивели українську науку на світовий рівень.
Саме на весну 1922 р. припадає початок заснування у Подєбрадах Української господарської академії (УГА), яка стала другою вищою школою української еміграції за кордоном після заснованого у 1921 р. Українського вільного університету (УВУ).
Думка про створення школи політехнічного напряму виникла ще у 1920 р. у таборі для інтернованих вояків українських армій у Тарнові (Польща). Але втілення цієї ідеї відбулося завдяки Українському громадському комітету (УГК), головою якого на той час був М.Шаповал. Першим же ректором академії став проф. Іван Шовгенів. Датою заснування УГА вважається 16 травня 1922 р., коли Міністерство хліборобства ЧСР формально затвердило початковий статут УГА з трирічним планом навчання.
    За спогадами Симона Наріжного: «Своє існування Українська Господарська Академія фактично почала 22 квітня 1922 р., хоч статут її формально був затверджений 16 травня 1922 р. … Вже 3 травня 1922 р. Українська Господарська Академія розташувалася в Подєбрадах, – невеличкому курортному місті, віддаленому від Праги на 1–1½ год. їзди
залізницею». (С. Наріжний. «Українська еміграція», Прага, 1942.
ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 2098-О). 23 травня 1925 статут був змінений Професорською Радою УГА. Згідно з новим статутом, Академія далі існувала як висока школа з 4-річним планом
навчання і мала три факультети: агрономічно-лісовий; інженерний (відділи – хіміко-технологічний і гідротехнічний); економіко-кооперативний (відділи – економічний з численними підвідділами, кооперативний та статистичний). Після закінчення академії абсольвенти здобували звання інженера.
    При УГА існувало до півсотні наукових, громадських, культурно-просвітніх, мистецьких і спортивних організацій, у т.ч. бібліотека, лабораторії, ферми, сад, метеорологічна станція, навчальні кооперативи. Більшість з них, як і сама академія, розмістилася в замку чеського короля Юрія Подєбрадського.
УГА на початку фінансувалася повністю чеським урядом за рахунок кредитів, що виділялися на допомогу політичній еміграції. За прикладом УВУ, навчання в УГА було безкоштовним, викладання йшло українською та чеською мовами.
   Наукові видання УГА збагатили українську технічну й економічну літературу та розвинули українську наукову мову в технічних галузях і точних науках. Великим здобутком працівників академії були «Записки УГА», що почали виходити у 1927 р. Серед випускників УГА можна назвати імена багатьох відомих українських вчених, військових, громадських діячів, письменників і поетів, зокрема: О. Алмазова, М. Єремієва, Є. Маланюка, Л. Мосендза, В. Проходу, М. Сціборського, М. Телігу та ін.
     На жаль, з часом для УГА настали не кращі часи, скоротилося фінансування для утримання академії. З метою продовження функціонування та утримання цієї інституції 15 травня 1931 р. було створено Товариство прихильників Української господарської академії, статут якого було затверджено 21 квітня 1932 р., що дало змогу продовжити діяльність УГА на три з половиною роки. Згодом УГА в Подєбрадах трансформувалась у 1935 р. в Український технічно-господарський інститут (УТГІ) позаочного навчання.
Українські вищі навчальні заклади в еміграції, у тому числі й Українська господарська академія, набрали загальноукраїнського бачення, ставши для наших співвітчизників своєрідним культурним «вікном до Європи». З окремими документами, які висвітлюють діяльність Української господарської академії, можна ознайомитися у невеличкій добірці документів із фондів (ЦДАЗУ).
У дописі використані документи ЦДАЗУ та інформація із відкритих інтернет-джерел.

Ректорський склад УГА та знаки факультетів.
«Український інженер». Подєбради, ч. 4, 1932 р.
ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 172, арк. 42

Лекторський склад УГА в 1922 р.
«Український інженер». Подєбради, ч. 4, 1932 р.
ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 172, арк. 47

Схема організації УГА в Ч.С.Р.
«Основні плани та правила проходження курсу навчання в Українській
Господарській Академії». Прага, [1926 р.]
ЦДАЗУ, ф. 12, оп. 1, спр. 37, арк. 36

Відтиски штампів та печаток деканату агрономічно-лісового факультету УГА.
Подєбради. Б/д
ЦДАЗУ, Ф. 12, оп. 1, спр. 46, арк. 1

Фрагмент «Програми лекцій по теорії кооперації в осінньому семестрі 1922-3
акад. р.» доцента УГА кафедри кооперації Б. Мартоса. Подєбради, [1922-1923]
ЦДАЗУ, ф. 12, оп. 1, спр. 31, арк. 1

Іспитове свідоцтво студента економічно-кооперативного факультету УГА в
Ч.С.Р. Корнія Ніщеменка, 1925 р.
ЦДАЗУ, Ф. 3, оп. 1, спр. 22, арк. 6

«Список жертводавців професорів Української Господарської Академії в
Ч.С.Р. І зложених пожертв “Голодному Селові” в місяці червні 1925 р.».
ЦДАЗУ, ф. 3, оп. 1, спр. 37, арк. 5

Резолюція-протест лекторського персоналу УГА у зв’язку з масовими
арештами в Україні. Подєбради, 1929 р.
ЦДАЗУ, ф. 12, оп. 1, спр. 34, арк. 29-29 зв.

Резолюція-протест лекторського персоналу УГА у зв’язку з масовими
арештами в Україні. Подєбради, 1929 р.
ЦДАЗУ, ф. 12, оп. 1, спр. 34, арк. 29-29 зв.

Фрагмент допису “Культурно-національна фортеця. /Українська Господарська
Академія в Ч.С.Р. Була? Є й буде/”, Подєбради, без автора, б/д
ЦДАЗУ, ф. 12, оп.1, спр. 34, арк. 77

 

Фрагмент допису “Культурно-національна фортеця. /Українська Господарська
Академія в Ч.С.Р. Була? Є й буде/”, Подєбради, без автора, б/д
ЦДАЗУ, ф. 12, оп.1, спр. 34, арк. 77

Обкладинка та перша сторінка брошури «Курси українознавства при
Українській Господарській Академії». Подєбради, 1933 р.
ЦДАЗУ, ф. 12, оп.1, спр. 34, арк. 53-53 зв.

Обкладинка та перша сторінка брошури «Курси українознавства при
Українській Господарській Академії». Подєбради, 1933 р.
ЦДАЗУ, ф. 12, оп.1, спр. 34, арк. 53-53 зв.

Подєбрадський замок, в якому була розташована Українська господарська
академія (УГА). Подєбради, не пізніше 1926 р.
Ukrajinská Hospodářská Akademie v Č.S.R., 1926 р.
ЦДАЗУ, ф. 12, оп. 1, спр. 34, арк. 17 зв.