За документами ЦДАЗУ: імена і події СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО МОРЯ

Сьогодні 65-й день боротьби та незламності героїчного духу українського народу та свято
За документами ЦДАЗУ: імена і події
СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО МОРЯ
«Ціллю нашої боротьби єсть незалежна Українська Держава, як найвища форма національного життя, при якій тільки нація має змогу найповніше розвинутись і забезпечити своє існування… Ми маємо за собою тисячу років історичного життя, посідали цю найвищу форму національного життя, губили її під натиском сусідів, але ніколи не губили стремління до неї».
Володимир Сальський.
Перспективи за незалежність України
      Цьогоріч, в умовах російської агресії, Україна відзначає 104-у річницю з того моменту, коли в далекому 1918 році 29 квітня під патріотичним тиском української більшості екіпажів кораблів Чорноморського флоту й Української громади Севастополя весь Чорноморський флот був оголошений флотом Української Народної Республіки (УНР) та були урочисто підняті українські прапори на кораблях та Севастопольській фортеці.
Становлення військово-морських сил Української держави розпочалось після укладення Берестейського мирного договору між УНР та Німеччиною. У ході Української революції 1917–1921 рр., у травні 1917 р.         Перший Всеукраїнський військовий з’їзд визнав необхідність повної українізації Чорноморського флоту. Тоді ж уперше було заявлено, що Чорноморський флот має стати частиною збройних сил України. 12 липня 1917 р. есмінець «Завидний» став першим кораблем, над яким було піднято синьо-жовтий прапор. В листопаді 1917 р. у зв’язку з проголошенням ІІІ-м Універсалом Української Народної Республіки багато кораблів підняли українські прапори, а в Севастополі відбувся велелюдний парад за участю військових. Про перехід на бік української влади заявили команди низки великих військових кораблів, зокрема крейсера «Пам’ять Меркурія» та лінкора-дредноута «Воля» – найпотужнішого корабля Чорноморського флоту.
     У грудні 1917 р. більшовикам вдалося захопити владу на Чорноморському флоті. Задля закріплення свого режиму вони вдалися до масового терору, згадуваного очевидцями під назвою «варфоломіївські ночі». Але вже у січні 1918 р., відповідно до IV-го Універсалу Центральної Ради Українська Народна Республіка ставала «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу».
    Тимчасовим законом про флот УНР, прийнятим 14 січня (27 за новим стилем) 1918 р., російський Чорноморський флот (як військовий, так і транспортний) оголошувався флотом УНР. Однак на початку 1918 р. практична реалізація цього закону і взагалі діяльність українського політичного руху в містах чорноморського узбережжя була неможливою через захоплення місцевої влади більшовиками.
    У 20-х числах квітня 1918 р. Кримська група військ УНР під командуванням підполковника Петра Болбочана разом із німцями звільнила Крим від більшовиків. 29 квітня 1918 р. кораблі Чорноморського флоту (моряки-українці складали 2/3 його особового складу) перейшли під юрисдикцію УНР, і відтак 29 квітня 1918 р. до 6-ої години вечора в Севастополі на лінкорах, крейсерах, деяких есмінцях були спущені червоні прапори та підняті українські. Штабний корабель «Георгій Побідоносець» стояв під сигналом «Обійняв командування українським Чорноморським флотом. Адмірал Саблін».
     «Це було 29 квітня 1918 р. Був чудовий день. Севастопольський рейд вилискував як дзеркало. В год. 16 флягманський корабель Чорноморської фльоти, лінійний корабель “Юрій Побідоносець” з наказу команданта фльотою підніс сигнал: “Фльоті підняти український прапор!”. Опали червоні плахти. На більшості кораблів почулася команда “Стати до борту”. … І під сурму і свист підстаршин злетів угору український прапор. … Разом з командою заграли сурмачі. Майже на цілій фльоті Чорного моря залопотіли в повітрі великі жовто-блакитні полотнища». (С. Шрамченко. «Історія Українського Війська». Львів, ч. 10, липень 1936 р. ЦДАЗУ, ф. 15, оп, 1, спр. 25, арк. 82–82 зв.).
     У квітні 1919 р. Морським Міністерством УНР було встановлено прийняти день 29 квітня днем Свята Українського Державного Флоту і разом з тим днем Свята Українського Чорного Моря та встановити бронзову медаль для всіх учасників того історичного моменту.
    Існування військово-морських сил УНР на Чорному морі завершилось після зайняття півдня України Добровольчою армією та Антантою (грудень 1918 – літо1919). Підрозділи Морської піхоти УНР існували до кінця 1921 р.; органи управління флотом були розформовані наприкінці 1924 р. Не дивлячись на це, дата 29 квітня стала днем зародження Українського військового флоту.
    У період між двома світовими війнами день 29 квітня як Свято Українського Моря активно популяризувався в Західній Україні та середовищі еміграції колишнім офіцером Морського міністерства УНР капітан-лейтенантом С. Шрамченком. У період 1928–1939 рр. та по Другій світовій війні, це свято відзначалося в Західній Україні та майже по всіх осередках української еміграції Європи, Америки, Австралії та Азії. Незважаючи на складні умови нових переселень після 1945 р., українська еміграція не забувала цього свята – влаштовувались урочисті академії, святкові концерти, інсценізації історичних подій; з’являлися марки, картини, листівки та інші витвори мистецтва. Так, 29 квітня 1951 р. «Підпільна Пошта України» випустила перший пам’ятний блок з чотирьох марок під назвою «Вітай, Чорне море!», присвячений 33-й річниці з дня підняття українських прапорів кораблями Чорноморського флоту. Проект розробив в Німеччині Л. Рихтицький. Кількатисячні тиражі марок були повторені протягом 1950-х рр.
   Для української історії день 29 квітня 1918 р., коли цілий Чорноморський флот виявив свою приналежність Україні, став найвидатнішим днем – Святом Українського моря. Ця традиція знайшла гідне продовження вже в незалежній Україні, після проголошення її суверенітету.
У дописі використані документи ЦДАЗУ та інформація із відкритих інтернет-джерел.

Леонід Перфецький. Підйом українського прапора

29 квітня 1918 р.

Монографія С. Гординського «Леонід Перфецький»,

Нью-Йорк – Торонто, 1990 р.

ЦДАЗУ, бібл. ф. № 5, інв. № 912-Д

Володимир Савченко-Більський – генерал хорунжий флоту УНР у 1920 р.

«Мета», № 376, 2001 р.

ЦДАЗУ, ф. 35, оп. 1, спр. 69, арк. 62

Лейтенант флоту УНР Святослав Шрамченко у 1919 р.

«Мета», № 376, 2001 р.

ЦДАЗУ, ф. 35, оп. 1, спр. 69, арк. 62

Оригінальний прапор морського міністра Української Держави, що був збережений лейтенантом С. Шрамченком. Затверджений у вересні 1918 р.

[Електронний ресурс].– Режим доступу: https://ww2.zsu.gov.ua/

Фрагменти статті С. Шрамченка “Українська воєнна фльота” .

«Історія Українського Війська». ч. 10, липень 1936 р.

ЦДАЗУ, ф. 15, оп, 1, спр. 25, арк. 80-82 зв.

Фрагменти статті С. Шрамченка “Українська воєнна фльота” .

«Історія Українського Війська». ч. 10, липень 1936 р.

ЦДАЗУ, ф. 15, оп, 1, спр. 25, арк. 80-82 зв.

Фрагменти статті С. Шрамченка “Українська воєнна фльота” .

«Історія Українського Війська». ч. 10, липень 1936 р.

ЦДАЗУ, ф. 15, оп, 1, спр. 25, арк. 80-82 зв.

Фрагменти статті С. Шрамченка “Українська воєнна фльота” .

«Історія Українського Війська». ч. 10, липень 1936 р.

ЦДАЗУ, ф. 15, оп, 1, спр. 25, арк. 80-82 зв.

Стаття «Українські воєнно-морські традиції».

«Молоде життя», квітень 1954 р.

ЦДАЗУ, ф. 29, оп. 2, спр. 3, арк. 57 зв.

Малюнки із зображеннями вояків армії УНР.

«Пластун-Scout», Аугсбург, 15 лютого 1946 р.

ЦДАЗУ, ф. 29, оп. 2, спр. 21, арк. 7

Пам’ятний блок, випущений у 1951 р. до відзначення 33-річчя підняття українських державних прапорів на кораблях Чорноморського флоту 29 квітня 1918 р.

«Літопис УПА. Підпільна Пошта України», т. 47.

Торонто-Львів, 2009 р.

ЦДАЗУ, заг. бібл. ф., інв. № 1894

Малюнки М. Битинського, присвячені Українському Державному флоту 1918 р. Прага, 1930-і роки.

[Електронний ресурс].– Режим доступу: https://ww2.zsu.gov.ua/