За документами ЦДАЗУ: імена, факти, події. Дмитро Чижевський – український вчений європейського рівня

54-й день протистояння світла і темряви, культури і безкультур’я, духовної краси й ницих інстинктів. Вшановуємо пам’ять представників української діаспори, видатних науковців європейського рівня, які не поступилися своїми принципами і переконаннями
За документами ЦДАЗУ: імена, факти, події
Дмитро Чижевський – вчений-енциклопедист, який вважав, що диктатура більшості може лише посилюватись, тому емігрував
Дмитра Чижевського його колеги-науковці і дотепер вважають найвизначнішим українським вченим, зокрема, у німецькомовному світі. Знаний як історик української філософської думки, бо саме він є автором першої синтетичної праці з історії філософії на українських землях. Адже навіть сьогодні ця праця продовжує визначати основні підходи до вивчення проблем розвитку української філософії (вчений вважав, що саме в філософії відкриваються «глибини національного духу»).
Дмитро Іванович Чижевський (1894–1977) належить до видатних славістів і філософів ХХ ст., праці якого публікувалися не лише слов’янськими, але й німецькою, англійською та французькими мовами.
18 квітня ми вшановуємо день пам’ять видатного вченого, який після окупації Української Народної Республіки (1921 р.) не захотів співпрацювати з більшовиками (предками сучасних рашистів), бо завжди принципово відрізняв українську культуру і мову від російської та вимагав навіть у еміграції від своїх іноземних колег слідувати цьому.
Становлення Дмитра Чижевського як ученого почалося у празький період його життя (1924–1932). Тут в Українському вільному педагогічному інституті імені М. Драгоманова він читав філософські дисципліни. Водночас викладав філософію в Українському вільному університеті, де захистив дисертацію «Гегель і французька революція». У 1926 р. у Празі видав роботу «Філософія на Україні. Спроба історіографії питання», за яку вчена рада Українського вільного педагогічного інституту надала йому звання професора. Наступного, 1927 р. він написав «Нариси з історії філософії на Україні». Проте цей рукопис загинув. Лише в 1929–1930 рр. Дмитру Івановичу вдалося їх відновити, а в 1931 р. – опублікувати.
У празький період Чижевський виявляє інтерес до творчості мандрівного філософа Григорія Сковороди. Результатом цих зацікавлень стала його монографія «Філософія Г. Сковороди», видана у Варшаві (1934).
Із 1932 р. вчений працював в університеті Галле (Німеччина).
У післявоєнний період Дмитро Чижевський жив і працював певний час у Західній Німеччині, в Марбурзі (1945–1949).
Наступний період у житті Дмитра Івановича – це час, коли він жив у США і працював на кафедрі славістики (1949–1956) в Гарвардському університеті. У Сполучених Штатах, незважаючи на високий рівень життя, Чижевський відчував себе не дуже комфортно. Він повертається в Німеччину, де інтелектуальна атмосфера (як він писав) йому більше подобалася. У 1956 р. – повертається в Західну Німеччину до Гейдельберзького університету, де засновує кафедру славістики. До самої смерті (1977) Дмитро Чижевський працював у Гейдельберзькому університеті.
Широта інтересів Дмитра Івановича була просто феноменальною. Поряд із найглибшими проблемами філософського плану він цікавився демонологією, кінологією, навіть гастрономією. Чижевський був людиною, яка вільно почуває себе і в минулому, і в сучасності. У науці він завжди ішов у ногу з новітніми досягненнями. Публікації зі структуральної лінгвістики або теорії множин викликали у нього жваве зацікавлення навіть на схилі років.
По собі він залишив понад 900 наукових праць. Наразі його особистий архів зберігається в університетах Галле, Гейдельберга й Гарварда. Від 1997 р. існує Національна премія імені Чижевського НАН України за видатні заслуги в галузі філософії.
У дописі використані документи ЦДАЗУ та інформація із відкритих Інтернет-джерел.

Фото Дмитра Чижевського з автографом, б/д.
ЦДАЗУ, ф.75, оп. 4, спр. 76, арк. 3

Фрагмент рукопису праці Дмитра Чижевського «Деякі проблеми дослідження формального боку поезій Шевченка», 1946 р.
ЦДАЗУ, ф.75, оп. 10, спр. 15, арк. 3

Обкладинка брошури «Деякі проблеми дослідження формального боку поезій Шевченка». Авгсбург, 1947 р.
ЦДАЗУ, ф.75, оп. 10, спр. 15, арк. 1

Репродукція скульптури Дмитра Чижевського (автор – Міртала Пилипенко), б/д.
ЦДАЗУ, ф. 79, оп. 1, спр. 13, арк. 7