Українська революція 1917–1921 рр. стала апогеєм відродження української нації та її визвольної боротьби у ХХ століття, часом слави української зброї та гіркоти поразки державницьких устремлінь.
Однією із сумних сторінок Української революції 1921–1921 років стала трагедія, що трапилася сто років тому біля містечка Базар під час Листопадового рейду (Другого Зимового походу) Армії УНР. 17 листопада 1921 р. у селі Малі Міньки поблизу містечка Базар (нині село Народицької селищної територіальної громади Коростенського р-ну Житомирської обл.) у ході Другого Зимового походу в бою з 9-тою кавалерійською дивізією Григорія Котовського знекровлена Волинська група Армії УНР під командуванням генерал-хорунжого Юрія Тютюнника зазнала поразки. Полонені вояки зазнали жорстоких тортур, проте не зголосилися на пропозицію Котовського «покаятися» й перейти на бік «соввласти». «До вас служити не підемо. Стріляйте. Український народ вам цього не пробачить» – заявив вістовий Степан Щербак.
Проведеним «надзвичайною п’ятіркою» «судом» упродовж 21–23 листопада 1921 р. 359 старшин і козаків Армії УНР були засуджені на смертну кару та розстріляні. За спогадами очевидців, поранених не добивали, а скидали живцем до ями та закидали грудками мерзлої землі, що ще довго ворушилася… В час розстрілу всі засуджені проявили надзвичайну мужність, співаючи: «Ще не вмерла Україна!»…
Лише зі здобуттям незалежності в Україні офіційно почали вшановувати пам’ять Героїв Базару. А 2000-го року на місці розстрілу за кошти українців Великої Британії встановлено Меморіал пам’яті Героїв Базару з іменами полеглих вояків Армії УНР. Ініціатором спорудження пам’ятника виступило об’єднання колишніх українських вояків у Великій Британії (голова д-р Святомир Фостун). Також внесли кошти і стали співфундаторами пам’ятника ще дві організації: Автокефальна церква у Великій Британії та Фундація ім. Симона Петлюри. Автор проекту – житомирський архітектор Олександр Борис.
Герої Базару є прикладом самовідданої та безкомпромісної боротьби українців за власну державу. Українську державу, незалежність якої від давнього ворога – російського агресора, як і сторіччя тому, захищають мужні українські воїни.
У дописі використано архівні документи та діаспорні періодичні видання, що зберігаються у ЦДАЗУ, а також відкриті інформаційні джерела з інтернет-ресурсів.