Презентуємо тематичну онлайн-добірку “Шевченкіана Миколи Неврлого (Mikuláš Nevrlý): до 160-річчя від дня смерті українського Генія”

9 і 10 березня – світове українство вшановує Тараса Шевченка

Не поет — бо це ж до болю мало,
Не трибун — бо це лиш рупор мас,
І вже менш за все — “Кобзар Тарас”
Він, ким зайнялось і запалало.
Скорше — бунт буйних майбутніх рас,
Полум’я, на котрім тьма розтала,
Вибух крові, що зарокотала
Карою за довгу ніч образ.
Євген Маланюк, «Шевченко»

Для кожного українця в Україні й поза Україною сущого найдорожчим духовним скарбом є геній Тараса Шевченка, засвідчений вже першим виданням «Кобзаря» у 1840 році. З того часу творчість Тараса Григоровича Шевченка запліднювала думки й почуття кращих синів України й завжди була зразком естетичної довершеності, гуманізму, демократизму, державницької ідеї. Саме тому ім’я Шевченка на знаменах борців за незалежність України, а традиції Т. Шевченка в українській літературі й культурі на різних етапах їхнього розвитку набули виняткового значення: в них злилися живі джерела зі всього, що надбав наш народ у своїй національній духовній культурі протягом століть нелегкої боротьби за своє існування. Саме тому образ Кобзаря став провідною зорею для світового українства, надійним чинником його об’єднання та збереження української ідентичності в чужоземному й чужомовному середовищі.

Високі ідеали Генія стали провідною зорею і в житті, науковій та творчій діяльності Миколи Неврлого (Mikuláš Nevrlý) – визначного чеського, українського і словацького філолога-славіста, літературознавця і публіциста, – Дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка, іноземнного члена Національної Академії Наук України.

Загалом, Микола Неврлий – активний дослідник української літератури, її персоналій та міжнародних зв’язків. Його науково-публіцистична місія далеко не обмежувалася висвітленням питань нашої культури за кордоном. Праці літературознавця в часи побудови соціалізму були неймовірно відвертими, з мінімумом іделогічно забарвлених штампів, чого ніхто не міг собі дозволити в підрадянській Україні, інформативними й цікавими. Тому чеський і словацький українознавець майже пів століття виконував роль інформаційного джерела про українську літературу для самих українців.

Тож собливе місце в дослідницьких інтересах М. Неврлого посідає постать  Т. Шевченка

Т. Шевченка літературознавець називає Генієм і одним з найреволюційніших поетів світової літератури. У своїх працях дослідник зауважує, що допитлива натура й зацікавлення Т. Шевченка охоплювали й реалізувалися в багатьох галузях вселюдської культури. Протягом власного життя М. Неврлий зініціював чи долучився до проведення чи не сотні різноманітних шевченківських заходів у Чехії та Словаччині як на офіційному державному рівні, так і в рамках культурно-освітньої роботи Серед особистої Шевченкіани М. Неврлого більш як сотня дописів про Шевченка у чеській та словацькій періодиці й ґрунтовні праці «Шевченко й сумління письменника», «Нез’ясовані сторінки «Чигиринського Кобзаря», «Шевченківський ідеал поета» і багато інших. Окрім названих,заслуговують на увагу праці: «Безсмертний Шевченко» (Пряшів, 1954), словацькою мовою – «Taras Sevcenko – revolučny basnik Ukrajiny» (Братіслава, 1960) та ін.

У пропонованій тематичній онлайн-добірці представлено 12 документів із колекції М.Неврлого в ЦДАЗУ, яка знаходиться на стадії науково-технічного опрацювання. Зазначені документи переважно належать до періоду 1950-1960-х рр., – періоду становлення доктора М. Неврлого як визначного вченого і громадського діяча, посла доброї волі й представника українського народу у Чехії та Словаччині. Представлені документи дають уявлення про роботу М. Неврлого над вивченням і популяризацією творчості Т. Шевченка у вказаний період.

Більше про структуру виставки та документи тут: “Шевченкіана Миколи Неврлого (Mikuláš Nevrlý): до 160-річчя від дня смерті українського Генія”