“Шевченкіана Миколи Неврлого (Mikuláš Nevrlý): до 160-річчя від дня смерті українського Генія”

9 і 10 березня – світове українство вшановує Тараса Шевченка

 

 

 

Не поет — бо це ж до болю мало,
Не трибун — бо це лиш рупор мас,
І вже менш за все — “Кобзар Тарас”
Він, ким зайнялось і запалало.
Скорше — бунт буйних майбутніх рас,
Полум’я, на котрім тьма розтала,
Вибух крові, що зарокотала
Карою за довгу ніч образ.
Євген Маланюк, «Шевченко»

Для кожного українця в Україні й поза Україною сущого найдорожчим духовним скарбом є геній Тараса Шевченка, засвідчений вже першим виданням «Кобзаря» у 1840 році. З того часу творчість Тараса Григоровича Шевченка запліднювала думки й почуття кращих синів України й завжди була зразком естетичної довершеності, гуманізму, демократизму, державницької ідеї. Саме тому ім’я Шевченка на знаменах борців за незалежність України, а традиції Т. Шевченка в українській літературі й культурі на різних етапах їхнього розвитку набули виняткового значення: в них злилися живі джерела зі всього, що надбав наш народ у своїй національній духовній культурі протягом століть нелегкої боротьби за своє існування. Саме тому образ Кобзаря став провідною зорею для світового українства, надійним чинником його об’єднання та збереження української ідентичності в чужоземному й чужомовному середовищі.

Високі ідеали Генія стали провідною зорею і в житті, науковій та творчій діяльності Миколи Неврлого (Mikuláš Nevrlý) – визначного чеського, українського і словацького філолога-славіста, літературознавця і публіциста, – Дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка, іноземнного члена Національної Академії Наук України.

Загалом, Микола Неврлий – активний дослідник української літератури, її персоналій та міжнародних зв’язків. Його науково-публіцистична місія далеко не обмежувалася висвітленням питань нашої культури за кордоном. Праці літературознавця в часи побудови соціалізму були неймовірно відвертими, з мінімумом іделогічно забарвлених штампів, чого ніхто не міг собі дозволити в підрадянській Україні, інформативними й цікавими. Тому чеський і словацький українознавець майже пів століття виконував роль інформаційного джерела про українську літературу для самих українців.

Тож собливе місце в дослідницьких інтересах М. Неврлого посідає постать  Т. Шевченка

Т. Шевченка літературознавець називає Генієм і одним з найреволюційніших поетів світової літератури. У своїх працях дослідник зауважує, що допитлива натура й зацікавлення Т. Шевченка охоплювали й реалізувалися в багатьох галузях вселюдської культури. Протягом власного життя М. Неврлий зініціював чи долучився до проведення чи не сотні різноманітних шевченківських заходів у Чехії та Словаччині як на офіційному державному рівні, так і в рамках культурно-освітньої роботи Серед особистої Шевченкіани М. Неврлого більш як сотня дописів про Шевченка у чеській та словацькій періодиці й ґрунтовні праці «Шевченко й сумління письменника», «Нез’ясовані сторінки «Чигиринського Кобзаря», «Шевченківський ідеал поета» і багато інших. Окрім названих,заслуговують на увагу праці: «Безсмертний Шевченко» (Пряшів, 1954), словацькою мовою – «Taras Sevcenko – revolučny basnik Ukrajiny» (Братіслава, 1960) та ін.

У пропонованій тематичній онлайн-добірці представлено 12 документів із колекції М.Неврлого в ЦДАЗУ, яка знаходиться на стадії науково-технічного опрацювання. Зазначені документи переважно належать до періоду 1950-1960-х рр., – періоду становлення доктора М. Неврлого як визначного вченого і громадського діяча, посла доброї волі й представника українського народу у Чехії та Словаччині. Представлені документи дають уявлення про роботу М. Неврлого над вивченням і популяризацією творчості Т. Шевченка у вказаний період.

Програма урочистого вечора – святкування 145 роковин народження Тараса Шевченка в Празі 8 травня 1959. Вечір влаштовує український гурток і ансамбль при клубі Міністерства юстиції.

ЦДАЗУ, із колекції документів Миколи Неврлого. На етапі науково-технічного опрацювання.

Запрошення на урочисту академію з вшанування Т.Г.Шевченка, в рамках святкування 15-річчя визволення ЧССР Радянською армією. 5 квітня 1960р. Захід організовано за участі ансамблю пісні й танцю «Верховина».

ЦДАЗУ, із колекції документів Миколи Неврлого. На етапі науково-технічного опрацювання.

Запрошення Центрального комітету товариства Чехословацько-радянської дружби на урочисте відкриття пам’ятної дошки, присвяченої українському поетові Тарасу Шевченку. 25 вересня 1964.

ЦДАЗУ, із колекції документів Миколи Неврлого. На етапі науково-технічного опрацювання.

Програма концерту для вшанування пам’яті Тараса Шевченка. 28 березн я 1965 р., велика зала Міської бібліотеки в Празі.

ЦДАЗУ, із колекції документів Миколи Неврлого. На етапі науково-технічного опрацювання.

М.Неврлий. Допис «Тарас Шевченко (1814–1861)», підготовлений з нагоди 90-ї річниці від дня смерті великого українського поета. Машинопис з авторськими помітками. 1951.

ЦДАЗУ, із колекції документів Миколи Неврлого. На етапі науково-технічного опрацювання.

Палітурка брошури: М.Неврлий. Безсмертний Шевченко. Матеріали на допомогу співробітникам Чехословацько-радянського інституту. – 1954, ч. 3.

ЦДАЗУ, із колекції документів Миколи Неврлого. На етапі науково-технічного опрацювання.

Перша сторінка пропозицій М.Неврлого щодо загальнодержавного святкування шевченківських роковин у 1961 та 1964 рр., поданий до Словацького комітету Чехословаччини. Машинопис. 1959, 10 серпня.

ЦДАЗУ, із колекції документів Миколи Неврлого. На етапі науково-технічного опрацювання.

М. Неврлий. План-проспект діафільму «Т.Г. Шевченко». Машинопис. 8 квітня 1961 р.

ЦДАЗУ, із колекції документів Миколи Неврлого. На етапі науково-технічного опрацювання.

М. Неврлий. Покадровий сценарій діафільму «Тарас Шевченко». б/д. Машинопис з авторськими правками.

ЦДАЗУ, із колекції документів Миколи Неврлого. На етапі науково-технічного опрацювання.

Перша сторінка статті М. Неврлого «Український Потефі». Машинопис з авторськими правками. 1964.

ЦДАЗУ, із колекції документів Миколи Неврлого. На етапі науково-технічного опрацювання.

Перша сторінка допису М. Неврлого «Шевченко в Угорщині (До матеріалів Шевченківського словника)». Машинопис з авторськими правками. 8 липня 1977 р.

ЦДАЗУ, із колекції документів Миколи Неврлого. На етапі науково-технічного опрацювання.

Переклад Й. Туречек-Жисерського вірша Т.Шевченка «Якби ви знали, паничі…».б/д.

ЦДАЗУ, із колекції документів Миколи Неврлого. На етапі науково-технічного опрацювання.