“Незламна духом”

 

 

Репродукція-портрету Лесі Українки, б/д.

ЦДАЗУ, ф. 13, оп. 2, спр. 7, арк. 2

 

 

 

«Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає.»

 

Леся Українка,

із драми-феєрії «Лісова пісня»

25 лютого світове українство як і все українське суспільство, міжнародна гуманітарна громадськість відзначає 150-річчя від дня народження Лариси Косач (1871–1913) – тендітної й хворобливої, проте мужньої жінки, що під творчим псевдонімом «Леся Українка» своїм багатогранним літературним талантом та життєвою громадянською позицією втілила, як ніхто, власну неоціненну культуротворчу місію – модернізацію та лібералізацію української культури, введення її до загальноєвропейського і світового контексту.

Універсальність творчого генію Лесі Українки беззаперечна. Її поезія, надзвичайно потужна, мала силу, яка долає перешкоди, а це було по-особливому потрібно українській нації на той час. Енергія цієї поезії дала підставу Івану Франку сказати, що «від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої хорої дівчини» й так схарактеризувати свою сучасницю: «ся хора слабосила дівчина» – «чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну». У драматургії Леся Українка дала змогу українському читачеві побачити місце власної у світовій історії, осмислити причини поразок українства і шляхи до звільнення. У «Лісовій пісні» сконденсовані Лесині духовні пріоритети, домінанти її світогляду, філософські орієнтири, ментально українські основи. Це твір, у якому крізь міфологічну призму вияскравлюються ідеали письменниці. Проза Лесі Українки – менш відомий широкому загалу, але не менш вагомий материк її художнього доробку. Літературознавство, публіцистика, фольклорні матеріали – і сьогодні є невичерпним джерелом для істориків, літературознавців, мистецтвознавців, філософів, аби уповні осягнути українську культуру.

Тож світла постать Лариси Петрівни Косач-Квітки – незламної духом Лесі Українки – той неперебутній скарб української духовної культури, який надихає нас, в Україні й поза Україною сущих, осягнувши власні глибинні джерела через усвідомлення причетності до рідної землі пишатися нею, творячи її новітню історію – історію соборної й незалежної Держави.

Із нагоди відзначення ювілею Лесі Українки Центральний державний архів зарубіжної україніки презентує документальну онлайн-виставку «Незламна духом».

Виставка, переважна більшість документів якої публікуються вперше, складається з двох розділів.

Перший розділ – «Постать Лесі Українки в літературній творчості зарубіжних українців» ілюструє віхи життя і творчість поетеси, до яких зверталися представники діаспори. Документи свідчать, що ця мужня і талановита жінка, послідовна речниця української ідеї, в свідомості співвітчизників стоїть поряд із такими геніями української літератури як Тарас Шевченко та Іван Франко, а також з героями національно-визвольного руху Симоном Петлюрою, Євгеном Коновальцем, Олегом Ольжичем… Зокрема про це йдеться у статті українського громадсько-політичного діяча Михайла Михалевича (США) «С. Петлюра, Є. Коновалець і О. Ольжич та їхня доба», в якій автор безпосередньо апелює до висловленого поетесою в контексті духовної зброї й заклику до боротьби з поневолювачами: «Теза Лесі Українки, що смерть національних Героїв навчить власний нарід, ЯК ТРЕБА ЖИТИ, щоб бути господарем у власній Хаті – прозвучала гордим викликом усім гнобителям України з уст Боєвиків ОУН, які перед стратою кидали в обличчя катів горде і непереможне: ШКОДУЄМО ТІЛЬКИ ЩО ВДРУГЕ НЕ ЗМОЖЕМО ВІДДАТИ ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ!…».

Другий розділ – «Вшанування пам’яті Лесі Українки українцями діаспори», присвячений відзначенню українцями за межами України пам’ятних дат, пов’язаних із життям та творчістю геніальної дочки України в різних куточках світу, зокрема в США, Канаді, Бразилії, Польщі…

Представники громадських організацій, письменники й журналісти, майстри образотворчого мистецтва, передусім – скульптори зверталися до образу Лесі України – геніальної жінки з непоборною жагою до життя, і рідному народу, щоб надихнутися її мужністю й стійкістю, збагатитися її творчістю, аби виплекати власну національно-патріотичну свідомість, відданість далекій і омріяній Україні, вистояти і не втратити на чужині своєї культурної ідентичності. А головне – завжди пам’ятати Лесину постать, її творчу спадщину, щоб нею надихалися й прийдешні покоління українців.

Основу онлайн-виставки складають документи, невідомі раніше загалу, десяти архівних фондів, а також бібліотечного фонду ЦДАЗУ. Хронологічно документами охоплено період 1923–1994 рр.

РОЗДІЛ І. ПОСТАТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ В ЛІТЕРАТУРНІЙ ТВОРЧОСТІ ЗАРУБІЖНИХ УКРАЇНЦІВ

Обкладинка неперіодичного журналу «Ранок» Української реформованої реальної гімназії в Ч. С. Р. та фрагмент статті О. Косач-Шимановської «Леся Українка». Прага – Київ, 1926 р.

ЦДАЗУ, ф. 12, оп. 1, спр. 59, арк. 2, 4

Титульний аркуш та фрагмент статті «Леся Українка» у виданні державного видавництва України «Бюлетень № 7». Харків, липень 1928 р.

ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 88, арк. 54, 77 зв.

Обкладинка часопису «Наше життя» та фрагмент статті С. Драгоманова «Вплив Михайла Драгоманова на Лесю Українку». Нью-Йорк, 23 лютого 1946 р.

ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6201-О

Стаття “Оргія” Лесі Українки в театральній студії Й. Гірняка» (підписана криптонім І. К.). Щомісячний журнал «Арка», присвячений літературі, мистецтву та культурі. Мюнхен, листопад 1947 р.

ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 57, арк. 43

Обкладинка публікації (брошури) Ю. Сірого «Леся Українка. Характеристика творів». Прага, 1940 р.

ЦДАЗУ, ф. 13, оп. 2, спр. 7, арк. 1, 3

Вступна стаття Ю. Гривняка до п’єси Л. Українки «Камінний господар». Прага, 1950 р.

ЦДАЗУ, ф. 16, оп. 1, спр. 2, арк. 1-2

Стаття В. Скорупського “Лісова пісня” та її інтерпретація» у газеті «Новий шлях». Канада, 23 серпня 1954 р.

ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6017-О

Фрагмент статті М. Неврлого «Поетка революційного пориву». Прага, 1963 р.

ЦДАЗУ, із колекції документів Миколи Неврлого. На етапі науково-технічного опрацювання

Обкладинка дитячого журналу «Веселка» із віршем Л. Українки «Надія». Джерсі-Сіті, лютий 1955 р.

ЦДАЗУ, заг. бібл. ф., інв. № 2447

Звернення І. Косач-Борисової «Шліть передплату на книжку про Лесю Українку складену її сестрою» до українців Української Вільної Академії Наук у США. Нью-Йорк, листопад 1968 р.

ЦДАЗУ, ф. 39, оп. 1, спр. 49, арк. 4

Обкладинка програми Українського Народного Театру та стаття Ю. Бача “Від «Гриця» до «Лісової пісні”. Пряшів, 1968 р.

ЦДАЗУ, ф. 69, оп. 1, спр. 102, арк. 185-187 зв.; 188-189 зв.

Стаття «Леся Українка. Хронологія життя і творчости» у газеті «Християнський голос». Німеччина, 28 лютого 1971 р.

ЦДАЗУ, із колекції документів Миколи Неврлого. На етапі науково-технічного опрацювання

Фрагменти статті М. Михалевича «С. Петлюра, Є. Коновалець і О. Ольжич та їхня доба.», в якій йдеться про Л. Українку. Нью-Йорк, 1977 р.

ЦДАЗУ, ф. 59, оп. 1, спр. 10, арк. 31, 37

Вірш Л. Українки «Сім струн» у газеті «Народна воля». США, 26 лютого 1987 р.

ЦДАЗУ, ф. 35, оп. 1, спр. 51, арк. 61

Фрагмент статті Е. Рожанської-Кокшарової «Антично-християнські мотиви у творчості Лесі Українки». Польща, 1994 р.

ЦДАЗУ, із колекції документів Миколи Неврлого. На етапі науково-технічного опрацювання

РОЗДІЛ ІІ. ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ УКРАЇНЦЯМИ ДІАСПОРИ

Обкладинка журналу «Веселка» та фрагмент статті Ю. Сірого «Леся Українка (З нагоди 10-тиліття з дня її смерті)». Польща, листопад-грудень 1923 р.

ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 66, арк. 25, 169

 

Інформація Української Академічної Громади в Празі та фрагмент виступу М. Славінського до 30-ліття смерті української письменниці
Л. Українки. Прага, грудень 1943 р.

ЦДАЗУ, ф. 8, оп. 1, спр. 44, арк. 44-44 зв.

Стаття Є. Кротевича «Пісня і музика в житті Лесі Українки» до 40-ліття з дня смерті Лесі Українки у газеті «Гомін України». Торонто, 5 вересня 1953 р.

ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6394-О

Стаття «Як совєтський режим «пристосовує» творчість Лесі Українки» у газеті «Гомін України». Торонто, 5 вересня 1953 р.

ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6394-О

Стаття К. Штуль «В 90-ліття народження Лесі Українки» в газеті «Хлібороб». Бразилія, 21 січня 1962 р.

ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6753-О

Фрагмент статті М. Неврлого «Славна дочка українського народу» до 50-річчя    з дня смерті Лесі Українки. Київ, 1963 р.

ЦДАЗУ, із колекції документів Миколи Неврлого. На етапі науково-технічного опрацювання

Обкладинка журналу для молоді «Пластовий шлях» та фрагмент статті Л.-М.-Л. Залеської-Онишкевич «Леся Українка – як багатогранна і повноцінна людина». Торонто, 1971 р.

ЦДАЗУ, заг. бібл. ф., інв. № 529

Стаття О. Сірого «100-ліття Л. Українки в Швайцарії» в газеті «Українське слово». Берн, 25 липня 1971 р.

ЦДАЗУ, заг. бібл. ф., інв. № 2429

Поштова листівка із зображенням пам’ятника Л. Українці, виготовлена з нагоди 100-річчя від дня народження поетеси. Клівленд, 1971 р.

ЦДАЗУ, із колекції документів родини Петра та Ольги Матул (США). На етапі науково-технічного опрацювання

Підготовчий документ Світового Конгресу Вільних Українців і Світової Федерації Українських Жіночих Організацій щодо відзначення 100-річчя з дня народження Л. Українки. США, 27 червня 1979 р.

ЦДАЗУ, ф. 36, оп. 1, спр. 41, арк. 91-91 зв.