Лицар української незалежності з династії Габсбургів (пам’яті Василя Вишиваного)

«Я сильно надіюсь, що прийде хвилина,
Весь світ запалає огнями –
І воля народів, щаслива година
Братерство воскресне між нами»
(«Надія», В. Вишиваний)

Із постанням незалежності України до нас повертаються із забуття імена часів Української революції 1917–1921 рр., тож варто сьогодні згадати ім’я одного з легендарних лицарів української незалежності – Вільгельма Франца фон Габсбурга (1895–1948), австрійського архікнязя (ерцгерцога) династії Габсбургів. Його знали в Україні як Василя Вишиваного – відомого українського військового діяча, політика, дипломата, поета, полковника Легіону Українських Січових Стрільців, які вписали сторінки нев’янучої слави в історію нашого народу та мали велике значення для відновлення військових традицій і зростання українського патріотизму. Метою УСС була деколонізація України та об’єднання українського народу, створення єдиної самостійної та соборної української держави. І хоч роки боротьби у Визвольних змаганнях не принесли перемоги, ця славна сторінка української історії наблизила нашу незалежність.

Василя Вишиваного вважали одним з неофіційних претендентів на український трон у разі утворення монархічного ладу, хоча він сам офіційно ніколи не проголошував свої наміри бути українським монархом. Він прославився не тільки своїми військовими та дипломатичними здібностями, але й своїм захопленням красою української землі, волелюбністю нашого народу, милозвучністю мови, любов’ю до України, що стала йому за другу матір, і яку він оспівував у своїх віршах.

Він до кінця життя вважав себе українцем і закінчив своє славне життя у Києві, але, на жаль, як арештант, якого радянська влада звинуватила у співпраці з ОУН і західними розвідками. Його земний шлях скінчився 18 серпня 1948 р. – Вільгельм Габсбурґ помер у в’язничній лікарні, похований на Лук’янівському цвинтарі, але місце його останнього прихистку й по сьогодні залишається невідомим.

У часи перебудови і переоцінки діяльності Сталіна та його секретних служб справа Габсбурга-Вишиваного знов була переглянута комісією з реабілітації незаконно засуджених в СРСР. 1 січня 1989 р. його було посмертно реабілітовано. Відтоді розсекречено багато документів у справі Габсбурга-Вишиваного. Наразі в українському суспільстві йде переоцінка його діяльності і внеску в історію України.

Не народжений українцем, подовжувач роду стародавніх європейських династій Габсбургів та Лотарингів, Василь Вишиваний є чи не найбільшим прикладом у новітній історії України, коли особа з таким родоводом свідомо стала на захист українства і через все життя з гідністю пронесла тяжкий український хрест та зберегла вірність ідеї соборної і суверенної України.

Пропонуємо ознайомитися з декільками листами Василя Вишиваного, які розкривають його погляди на творення Української Держави, що свого часу були опубліковані у статті відомого українського громадського діяча в США, мемуариста Степана Куропася «З листів полковника Василя Вишиваного» (газ. «Вільне слово», Торонто, ч. 6, лютий 1982 р., ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6457-О).

1. Архікнязь Вільгельм Габсбург, сотник УСС, 1916 р.
Ю. Терещенко, Т. Осташко «Український патріот із династії Габсбургів». Київ, 2011 р.

2. Листівка Е. Козака «Їхав стрілець на війноньку…».
«В 50-річчя УСС. 12 кольорових карток арт. маляра Едварда Козака». Нью-Йорк, 1965 р. (Джерело: Diasporiana.org)

3. Сотник УСС Вільгельм Габсбург, командант групи під час огляду сотні четара січових стрільців Романа Купчинського.
«Українські січові стрільці 1914–1920». Монтреаль, 1955 р.
ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв, №395-О

4. В. Вишиваний «Минають дні. Відень», 1921 р.
(Джерело: Diasporiana.org)

5. Стаття С. Куропася «З листів полковника Василя Вишиваного».
«Вільне слово», Торонто, ч. 6, лютий 1982 р.
ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6457-О

6. Вільгельм Габсбург (Василя Вишиваного) незадовго до арешту. Відень, 1947 р.
Н. Гірняк. «Полк. Василь Вишиваний», Вінніпег, 1956 р.
ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 1308-О

7. Передмова голови Братства УСС Н. Гірняка до ювілейного видання «Українські січові стрільці 1914–1920». Монтреаль, 1955 р.
ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 395-О

8. Ілюстрація Б. Титли до обкладинки «Календаря-альманаху УНС на 1967 р.». Джерсі-Сіті–Нью-Йорк, 1967 р.
ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 3306-О